Твердження найвищої офіційної особи парламенту про наявність у Верховній Раді коаліції, виявилось передчасним. Таким чином, суперечності між Президентом і Прем’єр-міністром виявилися набагато більшими від можливого виграшу за рахунок хоча б часткової і не дуже реальної, але все ж перспективи покращення ситуації в країні за рахунок стабільної влади.
У теперішній ситуації Президент має можливість одержати те, чого він хотів – спікера без коаліції, технічного парламенту, який ніби й працює, може приймати найнеобхідніші рішення, але не здатний претендувати на жодну самостійність.
Очевидно, позиція Віктора Ющенка не підняла його рейтинг й не додала оптимізму його прихильникам. Разом з тим, ця позиція розширила свободу дій виключно у власних інтересах відповідно до власних планів без огляду на громадську думку.
Часткова працездатність парламенту дає можливість Віктору Ющенку зняти з себе частину відповідальності за ситуацію в країні, залишаючи над Верховною Радою дамоклів меч розпуску у при мінімально обґрунтованій підставі у зручний для Президента момент.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України