Росія скасувала участь своїх представників у міністерській зустрічі Росія-НАТО у відповідь на висилку своїх дипломатів, яких підозрюють у шпигунстві. Розслідування шпигунської діяльності відбувалося за активної участі представників Естонії.
У міжнародній практиці випадки висилання дипломатів за шпигунську діяльність означає зовсім не виявлення і припинення цієї діяльності, а демонстрацію погіршення стосунків. Коли такого погіршення не бажають, то шпигунів висилають без особливого галасу і надмірної уваги.
Саме погіршення стосунків між НАТО і Росією й означає цей шпигунський скандал. Очевидно, рішення про цей демонстративний жест для керівництва альянсу було не простим. Адже погіршення стосунків з Росією, особливо, в час економічної кризи не є пріоритетом зовнішньої політики країн Західної Європи. Проте жорсткішої позиції щодо Росії домагалися нові східноєвропейські члени НАТО. Одною з найактивніших щодо цього є Естонія. Таким чином, інтереси східноєвропейських країн виявилися для НАТО важливішими за стосунки з Росією, незважаючи на політику нової американської адміністрації щодо інтенсифікації діалогу з Росією. Крім ескалації напруженості у стосунках з Грузією, Росія не дає істотних підстав для погіршення ставлення до неї Західного блоку. Проте певна агресивність Росії на пострадянському просторі є достатньою підставою для незадоволення східноєвропейських країн. Ця підстава виявилася важливою для всього альянсу. Це ще раз показує зменшення геополітичного впливу Росії. Вона дійсно втрачає позиції світової держави і її зовнішня політика повинна відповідати новому її статусу.