Із заяв народних депутатів, що є традиційними спікерами Партії регіонів і БЮТ дедалі чіткіше вимальовується остаточне рішення про створення так званої великої коаліції "Соборності і відродження". Основною метою такого об'єднання є очевидно повний розподіл влади на два політичні клани і продовження такого розподілу на якомога довший термін часу. Основними засобами для цього має бути відміна на рівні змін до Конституції прямих президентських виборів і продовження терміну повноважень чинного парламенту. Основною об'єктивною підставою таких дій є розуміння лідерами двох, поки що найбільших парламентських сил, незворотності падіння популярності їх та їхніх лідерів, що робить практично неможливою перемогу жодної з них ні на президентських, ані на парламентських виборах. Погіршення економічної ситуації, яке, виходячи з об'єктивного стану економіки, протягом року практично не можливо зупинити. Очевидно, це спричинить ще різкіше падіння рейтингів цих політичних сил і на них, як на основних силах законодавчого органу населення покладає відповідальність за ситуацію в країні. Таким чином, "широка коаліція - це спроба різкого зупинення об'єктивних процесів втрати влади певними силами, і спрямування цих процесів у зворотньому напрямку".
У новітній історії, найяскравішим зразком таких дій було створення в 1991 році групою найконсервативніших комуністичних діячів СРСР структури для припинення реформ і розвалу СРСР під назвою "ГКЧП". Проте, оскільки об'єктивні процеси невідворотні, спротив цим процесам ще більше посилює й прискорює їх. Другою спробою - "ГКЧП-2", була багато в чому подібна до теперішньої ситуації в країні намагання консервативних сил російського парламенту зупинити демократичні реформи президента Єльцина. Тут конфлікт розв'язався у чисто російському стилі, розстрілом парламенту, а об'єктивні процеси зупинити не вдалося. Тому теперішню ситуацію в Україні, тобто відчайдушна спроба утримання при владі політично збанкрутілих кланів через створення коаліції з антиконституційними намірами для об'єднання політичних сил з суперечливими інтересами, як в політичні так і в економічній сфері, можна назвати "ГКЧП - 3".
Оскільки припинити об'єктивні процеси законним шляхом неможливо, така спроба може бути здійснена лише шляхом грубого порушення закону. Більш важливо, що це порушення дедалі більш виразної волі більшості населення України:
ця влада більше керувати не може;
народ не віддасть нікому права обирати цю владу.
Нехай неефективну, нехай брехливу, нехай навіть з помилками, але обирати самому. Це чи не єдине важливе право, яке залишилося в українського народу і віддавати його він не збирається. Тому, що після кількох невдалих, чи не зовсім вдалих спроб демократичного вибору, ми таки навчимося обирати тих, хто буде представляти наші інтереси. Коли ж права вибору не буде, то надії на ефективну владу не буде жодної, в час, коли теперішня влада навіть не приховує, що її основною метою є особисте збагачення за рахунок населення.
Після узурпації влади основними очікуваними кроками нового ГКЧП може бути захоплення землі, чи не єдиного, чого поки що не відібрали в українського народу, знищення малого і середнього бізнесу, як небезпечного конкурента для купки монополістів, які хочуть повністю володіти ресурсами і заправляти економікою України, і економічної основи демократичного суспільства, позбавити населення будь-якої економічної альтернативи для того, щоб усі працездатні за копійки працювали на великих підприємствах та латифундіях магнатів. При цьому підприємства будуть технічно відсталими, оскільки не буде потреби активно впроваджувати технічний прогрес там, де є наддешева робоча сила.
Захоплення землі, знищення малого і середнього бізнесу, рабські умови для найманого робітника на великих підприємствах в Україні вже було в 30-х роках минулого століття. Наслідком цього був Голодомор. Тому ідеологи новоспеченого ГКЧП на дух не переносять цього слова. Адже для українського народу готують щось подібне.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України