Три найвищі посадові особи держави звернулися до народу за підтримкою їхнього кандидування у президенти. Спочатку на з'їзді своєї партії це зробила Прем'єр-міністр Ю.Тимошенко, потім про це повідомив голова ВРУ В.Литвин, і сьогодні на прес-конференції це зробив президент В.Ющенко. Політики ж, політтехнологи і звичайні виборці продовжують обговорювати розміщені по всій країні рекламні щити А.Яценюка, що стали першим великим сплеском зовнішньої реклами у майбутній президентській кампанії. Хоча офіційно виборча кампанія має стартувати аж через три місяці, при цьому народні депутати "турбуючись про народ" спеціально скоротили її на місяць, за півроку до виборів реальна агітаційна кампанія іде повним ходом. Проте це не тільки не вносить жодної ясності у розстановку політичних сил, але дедалі більше заплутує ситуацію. Дії основних претендентів на посаду президента, швидше працюють проти них, ніж за них.
Про саламандри, Кравчука і корейські електрички
У своєму виступі на з'їзді з нагоди 10-річчя "Батьківщини" Ю.Тимошенко не сказала нічого нового, що могло б привабити її виборців. Лише показала свій великий артистизм, до якого, втім, всі вже звикли та оцінили. Зачіпок своїм опонентам вона дала чимало. Згадати хоча б її порівняння своєї команди із саламандрами. Невже технологи Ю.Тимошенко настільки неграмотні, що не знають про програмний антифашистський роман Карела Чапека "Війна з саламандрами", де саме ці земноводні були уособленням фашизму. Ю.Тимошенко теж має багато чого від фюрера: і методи, і стиль, і цілі. Тому, очевидно, що порівняння є невипадковим. Тим більше доречне попередження Карела Чапека: не можна допускати саламандр до влади. Це не спокійні нешкідливі істоти, а жахливі потвори, які можуть привести до великих руйнувань. Навряд чи принесло політичні дивіденди залучення до своєї пропагандистської кампанії Л.Кравчука. Всі звикли до того, що він дає зараз свій голос на чиюсь підтримку виключно з власної вигоди, а не з жодних політичних чи ідеологічних переконань. Крім того справи, за які брався Леонід Макарович останнім часом з тріском провалювалися.
Юлія Володимирівна показала себе не лише на словах, але й в ділах: в той час, коли Україна сама здатна випускати електровози, більше того, ця високотехнологічна галузь в умовах економічної кризи могла б стати справжнім локомотивом для розвитку країни, вона почала домовлятися в Пд.Кореї про кредит на закупку південно-корейських тепловозів. Так що, разом із знищенням нашої промисловості, ми ще потрапляємо і в борги, який і так за період правління "верховної саламандри" накопичилось чимало. "Саламандри Чапека" а "українські саламандри" знищують свою країну.
"Сплячий" Янукович
Найрейтинговіший на цей час кандидат у президенти, В.Янукович, взагалі не проявляє значної активності. Та й як її проявляти, коли дедалі більше скандалів виникає в його партії "монолітність" якої мала б бути одним з основних доказів його здатності навести лад в країні.
Без особливостей
Заяви про кандидування В.Ющенка і В.Литвина, практично не містять нічого нового, що могло б привернути увагу їхніх потенційних прихильників.
Сенсаційна бульбашка
Сенсацією стала кампанія Яценюка. Переважна більшість його прихильників шокована. Ті, хто вагалися, вирішили краще не покладати свої надії на нього, а недоброзичливці єхидно зауважують симпатикам: "Ми ж вам казали, що з цього "кіндер-сюрприза" нічого не вийде. Якщо він справді компетентний, то як же міг настільки некомпетентно почати свою кампанію".
Для класичних кампаній, в умовах, коли кандидату у першу чергу потрібна засвітка й відомість, виставлення похмурих та незрозумілих, що не викликають позитивних емоцій, плакатів було б цілком доречним і професійним. В такий спосіб до кандидата привертається увага. В ході кампанії похмурість і незрозумілість забувається, а кандидат вскакує в когорту основних претендентів.
Проте в Яценюка зовсім інша ситуація. Він до цих плакатів, в очах мільйонів патріотично налаштованих українців, які створили з нього образ молодого ідеального патріотичного керівника, був ним. В цій ситуації команді Яценюка потрібно було б тільки злегка підтримати цей образ. Показати те світле майбутнє, з яким асоціювався А.Яценюк в уяві своїх симпатиків. Крім того, кандидату у президенти Яценюку не було потреби вскакувати у когорту лідера, він і так за прогнозами багатьох аналітиків (при цьому прогнозами об'єктивними базованими на об'єктивній оцінці ситуації) був основним претендентом на перемогу у другому турі. Тепер же "АРСЕНІЯ" логічно розглядати, як борця за вихід у другий тур. При цьому, якщо кампанія буде вестися в такому ж стилі, то шанси будуть сумнівними.
Цілком невдалим є і вибір імені АРСЕНІЙ, як ключового слова кампанії. Адже прихильники кажуть про нього не "наш Арсеній", а "наш Яценюк". Українське прізвище є набагато ближчим й симпатичнішим для простого патріотичного українця ніж досить рідкісне в Україні ім'я Арсеній, яке, до того ж, у тих, хто ще не забув шкільної програми з хімії, асоціюється з назвою хімічного елементу миш'як.
Деякі симпатики Яценюка, які й створили його світлий образ подумали, що смугасто-сірі плакати - це провокація. Інші подумали, що він до початку кампанії спеціально випробовує різні команди, восени відкине своїх невдалих теперішніх піарщиків і набере команду справжніх фахівців. Побачимо.
А зараз починаються політичні канікули в ситуації невизначеній і для багатьох незрозумілій
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України