Верховна Рада пропрацювала 4 грудня рівно 8 хвилин, але після цього заяви про можливу коаліцію між Партією регіонів і БЮТ стали напівофіційними.
Виборці, заклопотані нагальними проблемами, які сильно розігріта через бездіяльність української влади, піднесла світова фінансова криза, очевидно, можуть хіба що припускати, що або парламентарі мають зиск з економічного хаосу, або вважають українських виборців, які голосували і збираються голосувати за ті самі політичні сили цілком нерозумними. Швидше за все, має місце і те і інше.
Склалася парадоксальна ситуація, коли міжнародні інституції набагато більш стурбовані станом української економіки, ніж українська влада. Отже, український виборець має усі підстави розізлитися на всі 5 політичних сил, що входять до парламенту.
У цій ситуації, створення коаліції будь-кого з фракцією Прем’єр-міністра, діяльність якої найменш вдала з усіх глав урядів, які тільки були в Україні, виглядає, як невдячне заняття. Звичайно краще, щоб була будь-яка влада, ніж ніякої, і якби така коаліція склалася, з’явилася б надія функціонування законодавчої влади, без якої законними методами виводити країну з тяжкої ситуації неможливо.
Тому, ймовірно, дехто й оцінив би «самовідданий» крок Партії регіонів у напрямку союзу з БЮТ, проте негативів від коаліції з цілком безперспективним урядом, що опинився у цілком безперспективній ситуації, було б значно більше. Така ситуація підштовхувала б Президента України Віктора Ющенка на стратегію одночасного «спалення», тобто демонстрація неспроможності, як Януковича, так і Тимошенко. Звичайно, якщо до того часу, вони не «спалять» Ющенка, використовуючи конституційну більшість.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України