На його думку, зараз всередині УПЦ КП та УПЦ МП відбуваються процеси різного бачення конфесійно-політичної ситуації, тому смерть Алексія Другого може прискорити деякі з них. Тим паче, що всередині УПЦ МП діє виразна тенденція на максимальну автономізацію, аж до автокефалії.
«Частина духовенства бачить безперспективність підпорядкуванню Московському патріархату, навіть безперспективність православної церкви в Росії, яка немає шансів на відродження. В цьому аспекті, очевидно, серед духовенства УПЦ МП будуть серйозні ідеї до дальшої автономізації», – пояснив він.
За його словами, можливий варіант, що митрополита Володимира (Сабодана) таки оберуть патріархом. Але цей варіант є менш ймовірний, зважаючи на виразно автономістські дії православної церкви в Україні, яка в останні роки підкреслювала свою окремішність від московського патріархату. «Володимир Путін дотримується принципу, що церква має бути на службі в держави. З владикою Сабоданом вести таку політику буде неможливе. Тим часом, ще один претендент на місце Московського патріарха митрополит Кирило, навпаки, перебуває в тісних взаєминах з владою і цілком би підтримував загальну політику Путіна», –вважає П. Жук.
«Це буде важлива підстава для від’єднання УПЦ від Московського патріархату, як у свій час це зробив патріарх Київських Філарет. В цій ситуації дуже багато буде залежатиме від позиції самого патріарха Філарета, наскільки він готовий буде йти на зближення з УПЦ МП. Але, маючи такий прецедент, значна частина духовенства заради церковної єдності, могла би піти на реальне створення єдиної помісної церкви», – прогнозує політолог.
Петро ЖУК
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України