У Верховній Раді чергова зміна конфігурації. Фракція НУНС проголосувала за нове керівництво. Керівником фракції став Микола Мартиненко, який ще в кінці минулого року однозначно перейшов на бік Юлії Тимошенко, а його заступником став "король грального бізнесу" Олександр Третьяков. Враховуючи, що іншими заступниками залишилися Борис Тарасюк та Тарас Стецьків, тепер все керівництво фракції у протистоянні "Ющенко - Тимошенко", цілком стоїть на боці Прем'єр-міністра. Проте це не відображає співвідношення в середині фракції. З 72 членів фракції, за нове керівництво проголосувало 39 народних депутатів. Таким чином, 33 депутати, що залишаються на пропрезидентській позиції, не мають свого представництва у керівництві фракції. Це дає їм більші підстави для самостійних дій, що можуть бути не лише не узгодженими з керівництвом фракції, але й цілком протилежними до його позиції.
Нова конфігурація у Верховній Раді певною мірою зміцнила Юлію Тимошенко. Коаліція стала стійкішою. Проте чіткіше виокремлення антибютівської частини НУНСу при певних обставинах може стати фатальним для Прем'єр-міністра. Раніше пропрезидентська частина НУНСу практично майже за жодних обставин не мала підстави для підтримки відставки уряду. Зараз такі підстави можуть з'явитися. Будь-який великий скандал пов'язаний з результатами діяльності уряду, в якому громадська думку була б явно проти Юлії Тимошенко, дала б підставу не лише регіоналам і комуністам, але й Блоку Литвина і пропрезидентській частині НУНСу голосувати за відставку Прем'єр-міністра. А ймовірність такого скандалу для теперішнього уряду дуже висока. Проте цей скандал не повинен мати ідеологічного і політичного забарвлення в контексті стосунків "Україна-Росія". Це дало б змогу у "захисті національних інтересів" об'єднатися і регіоналам, і Литвину, і пропрезидентським силам.
Вигідність такої ситуації для Литвина цілком ймовірна, адже діяльність теперішнього уряду, зокрема прийнятий, за його наполяганням, бюджет - вкрай неефективні, що дає підстави очікування погіршення ситуації. Безкоаліційність чи створення нової урядової коаліції/напівкоаліції, зміцнює Верховну Раду, а отже і Володимира Литвина.
Відставка уряду Юлії Тимошенко давно назріла. З урегулюванням україно-російського газового конфлікту, яке так чи інакше має колись статися, потреба у необхідності демонстрації єдності політичних еліт зникне. А за крайню неефективність уряду, так чи інакше, треба буде відповідати. Якщо протягом найближчих двох місяців, відправивши у відставку уряд, не скинуть всієї відповідальності на нього, то потім відповідати будуть всі: і уряд, й опозиція. Втрати для них можуть бути дуже великими.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України