понеділок, 23 березня 2009 р.

Що дає Україні європейська декларація про ГТС?

На міжнародній конференції інвесторів щодо модернізації газотранспортної системи України у Брюселі, в якій брали участь представники України, ЄС і Росії, російська делегація через те, що з нею неузгоджено тексту проекту спільної декларації, відмовилась від подальшої участі у конференції і покинула Брюсель.

Причина відмови Росії від участі у конференції є цілком формальною. Це швидше не причина, а привід, який показує, що Російська Федерація не розглядає можливість енергетичного трикутника «Україна – ЄС - Росія», а надає перевагу лише двостороннім контактам, чи з ЄС, чи з Україною, в якій третя сторона є зайвою. Це показує, що позиції України і ЄС у цій сфері значно ближчі між собою, ніж з Росією. Тому в трьохсторонніх контактах більшість конфліктних ситуацій мало б вирішуватися у співвідношенні два проти одного, тобто не на користь Росії. У двосторонніх же відносинах ефективніший шантаж і силовий тиск, третя сторона не прийде на допомогу, а правила стосунків можуть не відповідати міжнародним нормам, а нав'язуватися Росією. Очевидно, крок Росії вимушений обставинами для уникнення поразки в агресивній енергетичній політиці. Для України – це важлива перемога. Передовсім для Президента Ющенка, оскільки події розвиваються саме в руслі його зовнішньополітичної стратегії.

Проте наскільки послідовною буде Європа у відстоюванні інтересів своїх та України всупереч позиції Росії? Адже значною мірою саме через нетерпіння щодо відновлення постачання газу і тиск Європи Україна прийняла вкрай невигідні російські умови продовження постачання і транзиту газу. Можливо теперішній крок ЄС в продовженні енергетичних контактів з Україною без Росії є певною компенсацією за «січневу здачу» України Росії. Разом з тим, швидше за все, причини в іншому: посилення позиції США у Європі. Це стає результатом геополітичної концепції нової американської адміністрації. Яскравим прикладом цього є нещодавнє повернення Франції у військову організацію НАТО, що фактично поховало ідею Європейських сил, як противагу загальнонатівським. Будемо сподіватися, що позитивні для України геополітичні зміни гарантуватимуть успішне просування українсько-європейського енергетичного проекту, і що Європа нас знову не «здасть».


 

Лабораторія суспільно-політичного аналізу

Центру з інформаційних проблем територій

Національної академії наук України