Верховна Рада рекордною більшістю в 401 голос прийняла постанову про призначення президентських виборів на 25 жовтня, хоча день перед тим В.Ющенко запропонував дату 17 січня 2010 року і проти цього не було явних заперечень. За сьогоднішнє рішення голосували всі крім пропрезидентських "Єдиного центру", "За Україну!", які були відсутні, групи УНП і двох колишніх рухівців, яка голосувала проти і особисто В.Литвина, О.Лавриновича, які не голосували, як і лідер НРУ Б.Тарасюк.
Рішення відповідає нормі старої редакції Конституції про президентські вибори в останню неділю жовтня, проте суперечить новій нормі про призначення виборів в останню неділю останнього місяця повноважень президента, що закінчуються через 5 років після вступу кандидата на посаду.
Оскільки протягом місяця після виборів, новообраний президент повинен вступити на посаду, то відповідно до цього рішення термін президентських повноважень В.Ющенка зменшено на два (якщо президент обирається за один тур), чи півтора місяці (якщо президент обирається за 2 тури), порівняно з конституційно встановленим терміном. Згідно ж чинного законодавства єдиним способом зменшення терміну повноважень президента може бути його імпічмент.
Отже Верховна Рада більш ніж конституційною більшістю, продемонструвала свій повний правовий нігілізм, нехтування основним законом і показала приклад в цьому для кожного громадянина. Чому громадяни мають виконувати закони, коли основний законодавчий орган їх порушує?
Своїм демонстративно одностайним голосуванням депутати очевидно намагалися показати свою велику нелюбов до президента Ющенка і відображення настроїв народу щодо цієї нелюбові. Але якого президента в Україні любили? Не менш ніж Ющенка обпльовували і Кравчука і Кучму. На відміну від народів з давнішою традицією державності і демократії, де керівник держави є одним з її символів, якого кожен громадянин повинен поважати, як й інші атрибути держави незалежно від ставлення до особи, для нашого народу всі президенти можуть бути тільки поганими.
Для того, щоб догодити цьому дикому самоїдському інстинкту, Верховна Рада готова навіть грубо порушити основний закон. Проте претенденти на президентське крісло після Ющенка, які зараз відіграє не останні ролі в організації кампанії зневаги до президента, мають розуміти, що на цьому ж місці опиняться вони і їм дістанеться не менше.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України