понеділок, 13 квітня 2009 р.

"Винно-спиртові" перепитії у парламенті та їх вплив на суспільство

Голова Верховної Ради Володимир Литвин відмовився підписати закон про підвищення акцизних ставок на алкоголь у редакції з питань податкової і митної політики, в якому враховано поправку Ксенії Ляпіної про непідвищення акцизів для натуральних вин. В трактуванні комітету і Ксенії Ляпіної до натуральних вин, крім сухих, зараховано і кріплені вина, зокрема, низькоякісні. Свою відмову В.Литвин пов'язує невідповідністю поданого тексту, проголосованому тексту і поправками до нього, оскільки до натуральних вин не можна зараховувати кріплені.

Не будемо зараз розглядати відповідність чи невідповідність, проголосованої поправки запропонованому тексту, хоча все ж напої з ненатуральним, а додаванням спиртом, важко назвати натуральними, а також того, чиї інтереси і чому лобіює К.Ляпіна і В.Литвин. Доцільно зупинитися на суті й можливих наслідках введення закону в трактуванні Ляпіної чи Литвина.

В споживанні алкогольних напоїв особливо важливою є культура споживання. Відсутність цієї культури веде до психічної і фізичної деградації суспільства, хоча є певним запобіжником для "випуску пари" під час загострень протистоянь в суспільстві. Крім того низька культура споживання алкогольних напоїв віддаляє від європейських стандартів споживання й повертає в радянське минуле, де дешевий алкоголь був одним з методів утримування в покорі "щасливого" радянського народу. Особливо глибоко це вкорінилося в культурі російського народу. Тому актуальні тепер гасла Миколи Хвильового "рівняння на психологічну Європу й геть від Москви" передбачають передовсім звільнення від всього негативного, що вкорінилося в способі життя пострадянських народів.

А однією з основних ознак культури споживання - є споживання якісних напоїв для яких помірне споживання пов'язане з позитивними відчуттями, що цілком втрачається при споживанні надмірному. Чим вільніший доступ до низькоякісних напоїв, тим більша загроза споювання й деградації населення, й, передовсім, молоді. Значення цього набагато більше ніж патріотичність чи непатріотичність мотивів, яких береться те чи інше трактування, позитивність та негативність економічних груп, яким це вигідно чи невигідно. Незалежно від того, хто лобіює норми, які сприяють здоровому способу життя українського народу, це потрібно підтримувати і вважати патріотичним, а якщо навіть найбільші "патріоти" спрямовують нас у протилежному напрямку, то відразу видно справжню ціну їхньому патріотизму.


Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України