У виступі під час програми «Свободи слова» спікер Верховної Ради, кандидат у президенти Володимир Литвин заявив про велику геополітичну перспективу Росії, у зв’язку з якою, Україна має підтримувати її геополітичні плани. Однією з форм цієї підтримки мала б бути збереження російського Чорноморського флоту в Севастополі після 2017 року.
Такого великого оптимізму як пан Литвин щодо перспектив Росії, схоже не проявляють навіть чільники цієї країни, які змагаються між собою в тому, як найбільше підняти шовіністичний дух російського народу, щоб відвернути його увагу суспільства від широкомасштабного грабунку російських ресурсів, до який все більше залучається «новий геополітичний хазяїн» кремлівської влади – Китай. А казати, що країна, де технічна оснащеність армії якої залишилася на рівні 80-х років минулого століття, прикладом чого є той де Чорноморський флот, який не здатний конкурувати не те що Середземному морі з флотами країн НАТО, а навіть у Чорному з турецьким флотом, знову стає провідною світовою державою можна лише людям, які не мають жодного уявлення про реальний стан збройних сил та економіки цієї держави. Проте, «великий історик» і «визначний політичний діяч» Володимир Литвин відважується на це. Очевидно, має серйозні причини до цього. Видно, що спонсори його президентської кампанії визначили місце цього кандидата в Президенти не в електоральному полі Юлії Тимошенко, з якою на минулих парламентських виборах Литвин безвідповідальних популістських обіцянках, а перевили його у електоральне поле Віктора Януковича. Проте, навчені досвідом досить протягом останніх років виборів, виборці, що симпатизують Росії, не так і легко прислухаються і повірять політику, який вважався центристським і навіть, значною мірою – прозахідним. Тому й повинен Володимир Литвин за фантастичністю і вірнопідданістю своїх проросійських заяв перевершити заяви і Януковича, і Симоненка. Така вже особливість теперішніх українських політиків, які визначають своє місце у спектрі політичних сил, не ідеологією, не позицією, не власним політичним досвідом. Не здоровим глуздом, а лише тим за що у якнайшвидший час можна одержати якнайбільше грошей. А, ні майбутнє своєї країни, ні навіть власне політичне майбутнє їх судячи із всього не цікавить.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України