В ефірі телеканалу «Інтер» спікер Верховної Ради Володимир ЛИТВИН вперше публічно заявив, що готовий висунути свою кандидатуру на президентські вибори, якщо не буде сформовано "уряд національного порятунку" та визначено план "надзвичайних дій". Своє рішення спікер обґрунтував необхідністю уникнення розколу країни і приходу до влади нових людей на всіх рівнях.
Офіційна поява В. Литвина як кандидата на президентських виборах, причому в якості об’єднувача, примирювача і оновлювала, цілком логічна і очікувана. Об’єднувач і примирювач – роль Литвина ще з часу «Помаранчевої революції». Оновлення – те чого найбільше потребує народ й Литвин, як історик і досвідчений політик, добре це розуміє. Очевидно, заява спікера дуже своєчасна. Раніше була занадто великою політична невизначеність у країні. Пізніше, коли поступове падіння різних економічних показників приведе до різкого погіршення економічної ситуації, населення буде потребувати заяв про кардинальні дії чи хоча б прийнятного пояснення причин падіння, а не заяв про висунення в президенти.
Де-факто Володимир Литвин є реальним кандидатом на президентську посаду вже давно. І публічні виступи і закулісні дії його самого та його політичної сили протягом тривалого часу спрямовані на зайняття якнайкращої позиції перед стартом президентської кампанії. Проте, так і не відомо, куди він збирається вести країну: вперед чи назад. Об’єднувати і примирювати можна олігархів для збереження їхньої політичної та економічної влади, а можна – й нові політичні сили, спрямовані на побудову ефективної політичної й економічної системи, де не паразитування на одержаній обманом владі, а ефективна праця буде запорукою успіху. Оновлення може бути для заміни кадрів, що виявилися нездатними зменшити обвал олігархічної економіки на тих, що новими методами діяльності у старому напрямку тимчасово відтягнуть її крах, продовживши агонію олігархічної системи України. А можна брати люди, які будуть намагатися якнайшвидше знищити цю олігархічну систему, звільнивши місце для побудови справді нового устрою. Швидше за все, Володимир Литвин зараз має на увазі перший варіант – збереження старого. Проте, в певний момент часу, коли невідворотність краху старої системи стане явною, гнучкий та обережний Литвин може поміняти свою позицію.
Лабораторія суспільно-політичного аналізу
Центру з інформаційних проблем територій
Національної Академії Наук України